Слово "кагал" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КАГА́Л, у, ч.

1. У Польщі в XVI-XIX ст.— єврейське громадське самоуправління й сама єврейська громада. — Є в нас свій магістрат, що зветься кагалом, свої тувимилавники і свої радці — кагальники (Тулуб, Людолови, II, 1957, 90).

2. перен., розм. Галаслива юрба; зборище. Незабаром заробітчани усім кагалом подалися в село до корчми Лукаша Кондри (Стельмах, Хліб.., 1959, 202).

3. перен., розм. Гамір, безладдя, розгардіяш. Кагал, гармидер стояв у хаті (Мирний, І, 1949, 336).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 67.