КАДИ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Те саме, що кади́ло 1. Кайдаш пішов у вівтар служити за паламаря.. й подав священикові кадильницю… (Н.-Лев., II, 1956, 268); В церкві пахне.. розігрітим воском, свіжовичиненими кожухами і прополісом, бо господар овитий титар клав у кадильницю до крихітки ладану пахучу замазку, якою бджоли шпаклюють вулики (Стельмах, І, 1962, 188).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 68.