КАЛАМУТНІ́ТИ, і́є, недок. Ставати каламутним (у 1, 2 знач.). Гуде земля. І річки течуть — каламутніють (Забіла, У.. світ, 1960, 165); Біг води став стрімким, вода почала каламутніти, набираючи темно-сірого, а потім темно-коричневого кольору (Видатні геогр. відкр.., 1955, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 74.