Слово "калатало" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КАЛАТА́ЛО, а, с. Дерев’яний прилад, яким стукає нічний вартовий або який прив’язують на шию тваринам. Десь далеко стукає калатало нічного сторожа (Коцюб., І, 1955, 415); Осінь, осінь… Оголеними дорогами гонять маржину з полонини, і наповнюються шляхи ревом волів, дзвоном калатал, гейканням пастухів (Хотк., II, 1966, 266); Глухий будочник Кіндратій, прозваний «Будило», несамовито калатав у розтрісле калатало (Смолич, II, 1958, 99).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 75.