КАЛГАНО́ВИЙ, а, е. Прикм. до калга́н; // у знач. ім. калгано́ва, вої, ж. Те саме, що калгані́вка. Пан писар уже давно випив і простої, випив і калганової, не забув смоктонути і перчикової (Кв.-Осн., II, 1956, 264).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 76.