Слово "калина" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КАЛИ́НА, и, ж.

1. Кущова рослина родини жимолостевих, що має білі квіти й червоні гіркі ягоди. Сонце гріє, вітер віє З поля на долину, Над водою гне з вербою Червону калину (Шевч., І, 1963, 17); [Сербин:] Над криницею росте кущ калини, густий та темний-темний, як ніч (Вас., III, 1960, 35); В небі місяць лине, одцвітає вечір, в лузі на калині соловей щебече (Сос., II, 1958, 90); * У порівн. Дівчина, чорнява та рум’яна, як калина, встала, щоб вискочити на берег (Н.-Лев., III, 1956, 225).

∆ Чо́рна кали́на (Viburnum Lantana L.) — те саме, що гордови́на.

2. Ягоди цієї рослини. Кетяги калини звисають над тинами (Руд., Остання шабля, 1959, 196).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 76.