КАЛМИ́КИ, ів, мн. (одн. калми́к, а́, ч.; калми́чка, и, ж.). Основне населення Калмицької Автономної Радянської Соціалістичної Республіки. Зверни, голубко моя, увагу на завтрашню мою замітку про калмиків та якутів (Коцюб., III, 1956, 170); Калмик з широкими вилицями ходив сюди й туди палубою, переступаючи через сплячих (Донч., III, 1956, 78).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 79.