КАЛЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.
1. спец. Знімати за допомогою кальки (у 1 знач.) точну копію креслення, малюнка, плану. Калькувати карту.
2. лінгв. Створювати слово або вислів за зразком будови відповідного слова чи вислову іншої мови. Калькувати ідіоми можна, очевидно, коли вони спільні для обох мов (Кундзич, Діези.., 1956, 103); Замість того щоб передавати особливості оригіналу в дусі своєї мови, ..дуже часто просто калькуємо його (Пит. перекл., 1957, 101).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 80.