КАНА́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кана́рка. — Що там дома! — мовив капітан.— Адже ж там діти не плачуть, а котики, канарочки і песики з туги не помруть (Фр., VI, 1951, 408).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 87.