Слово "кантар" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КА́НТАР, а, ч.

1. Те саме, що бе́змін. В руці він тримає мідний кантар, який бреше на фунт то в користь господаря, то навпаки (Стельмах, II, 1962, 303); — Може потягнути півпуда. Зветься безмін, або кантар. Вага чіпляється на оцей гак (Кучер, Трудна любов, 1960, 435).

2. діал. Вуздечка. Сивий коник, кантар на нім (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 89.