КАПЕ́ЛА, и, ж. Хор співаків, а також змішаний ансамбль із співаків та музикантів. Була [в поміщика] з своїх дворових ціла капела, що славилась на всю губернію (Мирний, IV, 1955, 335); Селянську пісню дзвінкотонну Капела Кошиця співа (Еллан, І, 1958, 240); Чернігівські бандури звучать у капелі бандуристів Української РСР, якою керує Олександр Миньківський (Знання.., 1, 1966, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 92.