КА́ПОР, а, ч., заст. Дитячий або жіночий головний убір із стрічками для зав’язування під підборіддям, що носять у холодну погоду. З вулиці входить Анна.. в темному пальті і чорному оксамитовому капорі (Галан, І, 1960, 365); Дами в капорах із стрічками [були в парадному залі] (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 95.