КАПІТА́Н, а, ч.
1. Офіцерське звання або чин в армії, що надається після звання старшого лейтенанта (у дореволюційній армії — після штабс-капітана), а також особа, яка має це звання. — На маневрах мій чоловік, капітан, ..впав з коня (Н.-Лев., IV, 1956, 277); За хвилю прибув на місце капітан у товаристві кількох офіцерів (Фр., IV, 1950, 48); — Дозвольте вас поздоровити, товаришу Нерчин, з присвоєнням звання капітана Радянської Армії (Рибак, Час.., 1960, 16).
∆ Капіта́н-лейтена́нт — офіцерське звання у флоті, що надається після звання старшого лейтенанта, а також особа, яка має це звання. Олексій Іванович Бутаков належав до передових людей свого часу. Вже тоді капітан-лейтенант був відомим мандрівником і дослідником (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 268); Капіта́н 3-го ра́нгу — офіцерське звання у флоті, що надається після звання капітан-лейтенанта, а також особа, яка має це звання; Капіта́н 2-го ра́нгу — офіцерське звання у флоті, що надається після звання капітана 3-го рангу, а також особа, яка має це звання; Капіта́н 1-го ра́нгу — офіцерське звання у флоті, що надається після звання капітана 2-го рангу, а також особа, яка має це звання.
2. Командир корабля. Матрос, ..На вахті стоя, Журився сам собі чогось, Та й заспівав,— звичайне, тихо. Щоб капітан не чув (Шевч., II, 1953, 85); Всі були слабі, на пароході [пароплаві] стояв стогін, ніхто нічого не їв, тільки я та один грек, та ще капітани.. почували себе чудесно (Коцюб., III, 1956, 355).
3. Керівник спортивної команди. Капітани футбольних команд «супротивників» потиснули один одному руки (Вишня, І, 1956, 404).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 94.