Слово "карбуватися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КАРБУВА́ТИСЯ, у́ється, недок.

1. у сполуч. зі сл. пам’ять, свідомість і т. ін. Добре запам’ятовуватися. Молодій людині, особливо в перші роки юності, все не просто запам’ятовується, а карбується в пам’яті, як зарубка на чабанській герлизі (Ле, Право.., 1957, 13); // у сполуч. зі сл. душа, серце. Залишати слід у душі, серці. Діти все прощалися й не могли розлучитися.. І Прісине серце солодко щемить, перший біль розстання карбується на душі (Ю. Янов., Мир, 1956, 161).

2. Пас. до карбува́ти 1, 2. Медальйони карбувалися не тільки центральними монетними дворами, але й у деяких провінціальних центрах (Археол., VIII, 1953, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 103.