КАРНА́ВКА, и, ж. Металева закрита коробка з отвором у кришці для збирання грошей (переважно в церкві); скарбничка, скарбона. Того ж таки дня піп виймав гроші з карнавки (Коцюб., І, 1955, 95); Суворий чернець стояв поряд, виразно показуючи перстом на карнавку, куди треба було кидати пожертви (Донч., III, 1956, 144).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 108.