КАРТОПЛИ́НА, и, ж. Окрема бульба картоплі. З кишені свого благенького пальтечка він вивертає на сніг кілька невеликих картоплин (Стельмах, І, 1962, 248); Дубковський мовчки вихопив довгими темними пальцями гарячу картоплину з миски і почав облуплювати її (Перв., Дикий мед, 1963, 290).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 112.