КАРТОПЛЯ́НИЙ, а, е. Прикм. до карто́пля. На лаві кілька горшків і деяке начиння, на папері сушиться розложене картопляне лушпиння (Л. Укр., IV, 1954, 212); // Засаджений картоплею. Картопляне поле; // Пригот. із картоплі. За кілька хвилин ми всі четверо разом із фурманом сиділи й хлебтали смачну картопляну юшчу (Досв., Вибр., 1959, 41); // Який добувають із картоплі. Картопляний крохмаль; Картопляний сік.
Картопля́ний жук див. жук.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 112.