КА́РТОЧКА, и, ж. Те саме, що ка́ртка. Він виїхав, зоставивши Начкові лиш коротку карточку, що від’їжджає на пару днів (Фр., VI, 1951, 296); Од брата одібрав карточки, з його і з його жінки (Мирний, V, 1955, 348); Були це часи голодовки. Хліб.. видавали по карточках (Вільде, Сестри.., 1958, 118); Хтось, певне, дуже зайнятий, що вже й картонки не напише (Л. Укр., V, 1956, 393).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 113.