КАСА́ЦІЯ, ї, ж., юр.
1. Перегляд, скасування вищою інстанцією судової ухвали, вироку, що не набрали чинності закону. Та Казанок на апеляцію, на касацію — поле у заставу віддав, жінку злиднями в могилу загнав, а все ж довгий час не здавався… (Крот., Сини.., 1948, 43).
2. розм. Скарга, заява про перегляд судової ухвали, вироку. Написати касацію.
& Каса́ція ви́борів — визнання виборів недійсними внаслідок порушення конституції або виборчого закону; скасування виборів. Останніми часами в «Литературном обществе» почались різні звади і скандали, касації виборів і т. ін. (Л. Укр., V, 1956, 306).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 114.