КАСЕ́ТКА, и, ж. 1. Зменш. до касе́та 1. 2. діал. Скринька. Там пишалась прекрасна китиця рож, а біля неї лежала велика касетка з сріблом на дванадцять осіб (Коб., І, 1956, 117).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 114.