КАСТО́РКА, и, ж., розм. Те саме, що Рици́нова олі́я (див. рици́новий). Вона .. напилася касторки.., тепер приписує сьому своє виздоровлення (Л. Укр., V, 1956, 193); Увесь він.. затягнутий чорною шкурою: на плечах лисніє кожанка, що блищить і тхне касторкою (Стельмах, II, 1962, 140).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 115.