КАТА́НКА, и, ж., діал.
1. Жіночий верхній суконний одяг. З темних сіней увійшла в хату баба Палажка повагом та тихо, в білій катанці, зав’язана чорною хусткою (Н.-Лев., II, 1956, 350); В полі скину чоботи, катанку, З сіячами Босоніж піду (Стельмах, Жито.., 1954, 101).
2. Чоловіча суконна куртка. Тут Василь вступив у хату в новій чорній катанці з фабрицького [фабричного] сукна (Сл. Гр.); Під батьківською катанкою, підібравши під себе ніжки, спить клубком його синок (Стельмах, II, 1962, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 117.