КАТІ́ВНЯ, і, ж. Місце тортур, катувань у в’язниці тощо. Катівня при поліції. Масивний стіл для катувань, гаки й ланцюги на стіні (Ю. Янов., І, 1954, 187); Наклали головами на фронті, в партизанських загонах і фашистських катівнях найкращі і найміцніші люди колгоспу — його краса і сила (Коз., Сальвія, 1956, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 119.