КА́УПЕР, а, ч., техн. Апарат для нагрівання повітря, що подається в доменну піч; повітронагрівач. У доменну піч по трубах, викладених зсередини вогнетривкою цеглою, надходить із спеціальних установок — кауперів — повітря з температурою до 800° (Слюс. справа, 1957, 4); Тридцятиметрові башти урочисто підносилися коло кауперів, вагонетки з шихтою безперервно повзли нагору (Ю. Янов., II, 1954, 111).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 121.