КАШАЛО́Т, а, ч. Велика морська тварина-ссавець із ряду китів; цінний своїм жиром. Найчастіше рештки велетенських кальмарів знаходять у шлунках китів — кашалотів (Наука.., 2, 1958, 24); Екіпаж мисливця «Мирний» доставив на китобазу кашалота-велетня вагою понад 40 тонн (Рад. Укр., 1.I 1965, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 125.