Слово "кашель" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КА́ШЕЛЬ, шлю, ч. Судорожні, напружені видихи з хрипінням і шумом. Івась аж посинів від натуги; кашель піднімав високо його груди, виправляв тіло, підкидав, скручував (Мирний, І, 1954, 310); Кашель клекотів у нього в грудях, як лавина у вулкані, довго і грізно (Довж., Зач. Десна, 1957, 464); Кашель являє собою рефлекторно-захисний акт, завдяки якому організм звільняється від сторонніх частинок або харкотиння, що скупчилося в бронхах (Заг. догляд за хворими, 1957, 97); // розм. Хвороба, що супроводиться цими явищами. Я почуваю себе непогано, хоч часом кашель вертається (Коцюб., III, 1956, 409).

◊ Захо́дитися (зайти́ся) ка́шлем див. захо́дитися2.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 125.