КАШОВА́Р, а, ч. Кухар у військовій частині або робітничій артілі тощо. — А твій же, Христе, теж у кухарях? чи у кашоварах? — спитав усміхаючись Свирид (Мирний, І, 1954, 243); Втретє я зустрів його у рибальському колгоспі, де він був за кашовара (Ю. Янов., І, 1958, 225).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 126.