КВАЛІФІКО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до кваліфікува́ти 1, 2.
2. Який має високу кваліфікацію (у 2 знач.). Разом з заводом прибуло більше сотні кваліфікованих робітників (Головко, II, 1957, 445); Кваліфікованим вважається той водій, який не ризикує невиправдано, веде автомобіль швидко й водночас безпечно, дотримуючись правил руху (Знання.., 11, 1968, 20); За час спорудження Каховського гідровузла тут створився кваліфікований колектив будівельників і монтажників (Наука.., 11, 1956, 8); // Який вимагає спеціальних знань, доброї кваліфікації. Потреба в старанній, кваліфікованій праці повинна оволодіти свідомістю кожної радянської людини (Рад. Укр., 5.V 1957, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 128.