Слово "кваліфікувати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КВАЛІФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.

1. книжн. Оцінювати, визначати якість чого-небудь; характеризувати предмет, відносити його до певної групи, певного класу, розряду тощо. Процес заміни іншомовного слова своїм корінним ніяк не можна кваліфікувати взагалі як регресивне явище (Рильський, III, 1956, 92); — Заплутаного чогось, тобто складного, як ви кваліфікуєте, у вашій справі немає (Ле, Право.., 1957, 244).

2. Визначати ступінь придатності, підготовленості до якого-небудь виду праці.

3. кого. Давати кому-небудь кваліфікацію (у 3 знач.). Будемо робити по-більшовицькому, будемо будувати, разом вчитись і кваліфікувати робочу силу (Коцюба, Нові береги, 1959, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 128.