КЕТМЕ́НЬ, я́, ч. У Середній Азії — схоже на мотику сільськогосподарське знаряддя, що використовується для сапання, підгортання посівів, а також для копання та очищання ариків і каналів. Земля була мерзла, кам’яниста. Довелося довбати її ломом, кетменями (Тулуб, В степу.., 1964, 22); Століття будівник Фархад тут з кетменем ходив. І мріяв він: зросте тут сад серед квітучих нив (Тер., Правда, 1952, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 145.