КИСЛЕ́НЬКИЙ, а, е.
1. Пестл. до ки́слий; // у знач. ім. кисле́ньке, кого, с. Що-небудь кисле. Взагалі жирного поменше. А ось кисленького і солонцю трішки — це так… (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 157).
2. Трохи кислий. Кисленьке вино.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 153.