Слово "кит" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КИТ1, а́, ч.

1. Найбільший морський ссавець, схожий на рибу. — А чого ж старі люди кажуть, що за морем уже землі немає, а тільки три кити… на них і земля держиться… (Мирний, І, 1949, 171); Кити — найбільші тварини з ссавців.. Синій кит досягає 80 м і важить до 150 т (Зоол., 1957, 158).

2. перен., розм. Про особу, що відіграє дуже важливу роль у якій-небудь галузі, сфері діяльності.

КИТ2, у, ч., розм. Спеціально виготовлена речовина для замазування щілин, тріщин; замазка.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 155.