КИТА́ЙКОВИЙ, а, е. Зробл., пошитий з китайки (див. кита́йка1). Десь майже позаду в Максима підвівся і став на весь зріст кремезний чоловік з рушницею в руці, при шаблі на китайковім поясі (Ле, Хмельницький, І, 1957, 324); Віталій Стратонович.. повертається переодягнений, в шовковій сорочці та синіх китайкових шароварах (Стельмах, Хліб.., 1959, 85).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 155.