КИТОБІ́Й, бо́я, ч.
1. Той, хто займається промислом китів (див. кит1 1). Так хочеться знать, як живуть китобої І як добувається в надрах руда (Шер., Дружбою.., 1954, 20); Рибалки, краболови й китобої Примор’я працюють в Охотському, Японському й Берінговому морях (Рад. Укр., 20.VІ 1963, 4).
2. Те саме, що китобо́єць 1. Очевидно, Ерікові Олаунсену доводилося плавати в південних полярних морях на одному з норвезьких, а може інших китобоях, які рік у рік плавають туди по цінну здобич (Трубл., I, 1955, 406).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 156.