КЛАСИ́ЧНО, присл.
1. Досконало, зразково. Тактика, розрахована на оточення й цілковите знищення ворога, була класично здійснена Хмельницьким у цій битві (Іст. УРСР, I, 1953, 250).
2. Подібно до того, як в античних статуях. У неї був класично правильний профіль.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 175.