КЛО́УНСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до кло́ун 1. Клоунський номер; Клоунська група.
2. перен. Комічно-безглуздий, блазенський. — Тут хата горить, а ви показуєте клоунські штучки, щоб людей відтягнути від пожежі (Вільде, Сестри.., 1958, 489).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 189.