КЛЯ́ТВЕНИЙ, а, е. Стос. до клятви; присяжний, заприсягнений. Ти заслужив святе і чисте солдата Партії звання і, вірний клятвеному слову, кладеш Майбутнього будову (Уп., Вірші.., 1957, 69).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 195.