КЛІ́НІКА, и, ж. Установа лікарняного типу, у якій лікування хворих поєднується з науково-дослідною та педагогічною роботою. Скінчив [Темницький] у Відні медицину і практикував при тамошній клініці (Фр., II, 1950, 291); — Так ти… піди до клініки і нехай тебе швиденько лікують (Ю. Янов., І, 1954, 165).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 184.