Слово "кований" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до кува́ти1 1, 2, 5. Сяючи, йшов по бенкетах веселих З чистого золота кований келих (Щог., Поезії, 1958, 205); Яка диковина, що собака не кована! (Номис, 1864, № 5541); Денис Довгошия поклав Маринин чемодан на дубову, ковану залізом скриню (Дмит., Наречена, 1959, 162); Гулко стугонять у млині давно не ковані жорна (Кир., Вибр., 1960, 283); // ко́вано, безос. присудк, сл. * Образно. На вільне слово ковано кайдани (Л. Укр., І, 1951, 52).

Ко́ваний на всі чоти́ри ноги́ (копи́та)- дуже досвідчений, бувалий. — Мені поперед усього треба людей розумних, енергічних [енергійних], смілих, кованих на всі чотири ноги (Фр., VI, 1951, 358).

2. у знач. прикм. Виготовлений, зроблений куванням (див. кува́ння1). Кований.. шолом і голова жовніра розскочилися від того раптового удару (Ле, Наливайко, 1957. 308); Він [електрошлаковий спосіб зварювання] дає можливість замінити великі литі й ковані конструкції економічними литозварними, кованозварними (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 97).

◊ Ко́ване сло́во, книжн. — штучно створене слово. Збірник моїх віршів цілком заборонений і знаєте за що? За те, що в моїх віршах є ковані слова (Сам., II, 1958. 436).

3. у знач. прикм. Підкований, із підковами. — Давайте! — гукнув Блаженко вгору і подерся по каменю, як кований кінь по льоду (Гончар, III, 1959, 102); Кінь бив кованим копитом шлях (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 498); // Із підковами, цвяхами (про взуття). Хто тільки не топтав її [Україну] кованим чоботом завойовника (Цюпа, Україна.., 1960, 6); Вийняла Марія ковані чоботи (Кучер, Пов. і опов., 1949, 15).

4. у знач. прикм. Обкований залізом. Розпозичав гроші то тому, то іншому, ще й до того погуляти любив, та й не схаменувся, як подвір’я спустіло і ковані скрині спорожніли (Вовчок, І, 1955, 95); Як Семен із заходом сонця вернув додому, то застав на своїм подвір’ю п’ять кованих возів (Стеф., І, 1949, 187); Уляна.. біжить до комірчини і щиколотками стукає в ковані двері (Стельмах, І, 1962, 99).

5. у знач. прикм., перен., рідко. Те саме, що карбо́ваний 4. І кроком кованим піхота гриміла мовчки мимо нас (Сос.. І, 1957, 440).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 202.