Слово "козачина" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КОЗАЧИ́НА, и,

1. ч., розм. Те саме, що коза́к 1-5. — Ти хто такий?питав Богун козачину, що, видимо, супроводжував бранців (Кач., Вибр., 1953, 79); На попоні козачину з битви винесли бійці… (Рудь, Дон. зорі, 1958, 102); І очима вже пас Козачина не раз Журавлині ключі молоденький (Манж., Тв., 1955, 80); — А він же з себе і красень! Що за козачиналицар, справжній лицар (Мирний, V, 1955, 102).

2. ж., заст. Те саме, що козаки́н. Мати хотіла одягти його в козачину, в нові крамні штанці (Н.-Лев., І, 1956, 175).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 210.