КОКАЇНІ́СТКА, и, ж. Жін. до кокаїні́ст. За рішучість, за порив прощав [Врангель] йому й пиятику, й скандали, і навіть те, що разом із своїми кокаїністками він нібито возить у штабному вагоні бразильського папугу (Гончар, II, 1959, 320).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 214.