Слово "колгоспний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КОЛГО́СПНИЙ, а, е.

1. Прикм. до колго́сп. Колгоспне село — село суцільної письменності (Вишня, День.., 1950, 9); — Колгоспної справи, за яку я бився, тобі валити не дам… (Тют., Вир, 1964, 98); // Належний колгоспові, колгоспникам. З конвейєра сходять готові трактори для колгоспних ланів (Сос., І, 1957, 238); В низині стояли громадські, колгоспні будівлі (Коп., Лейтенанти, 1947, 121); // Який є членом колгоспу. Зміцнюючи братерський союз з колгоспним селянством. робітничий клас посилює свою допомогу сільському господарству (Матер. XXI з. КПУ, 1960, 46); // Признач. для колгоспу. Школа колгоспних кадрів; // Признач. для колгоспників. Колгоспний лекторій; Колгоспний ринок; // Який відбувається в колгоспі. Колгоспне весілля; // Власт. колгоспові, колгоспникам. Йому не раз доводилося вирішувати важливі питання колгоспного життя (Тют., Вир, 1964, 329).

2. Який грунтується на колективній формі сільського господарства. Природно-економічні умови колгоспного виробництва карпатської зони істотно відрізняються від умов інших сільськогосподарських зон УРСР (Вісник АН, 6, 1957, 23); Колгоспний лад.

3. Спрямований на створення колгоспів. Колгоспний шляхшлях соціалізму; Колгоспний рух.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 216.