Слово "колисати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КОЛИСА́ТИ, колишу́, коли́шеш і рідко колиса́ю, колиса́єш; наказ. сп. колиши́; недок. Те саме, що колиха́ти. Вода їх так м’яко й рівно колисала… (Смолич, II, 1958, 14); Як ми будем, молодий козаче, мандрувати, Хто ж буде наше дитятко колисати? (Чуб., V, 1874, 339); В колисці запхинькала дитинка, і Оленка кинулась колисати мале (М. Ол., Леся, 1960, 53); * Образно. Якісь солодкі, любі спогади та думи колисали його серце (Коцюб., І, 1955, 70); Сонце спустило вервечки і колисає мене (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 50).

Колиса́ти до сну — присипляти кого-небудь. Довгі, тужливі пісні, що вона співала тихим, але звучним голосом, колисали його до сну (Фр., II, 1950, 110).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 221.