КОЛОВОРО́ТНИЙ, а, е, заст.
1. Який обертається.
2. перен. Непостійний, хиткий, мінливий. Чи не ції ж думки Сковороди.. про волю людини та стали причиною життя його коловоротного (Тич., III, 1957, 212).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 228.