Слово "колонізатор" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КОЛОНІЗА́ТОР, а, ч.

1. Поневолювач і експлуататор трудящих мас колонії (у 1 знач.). Шевченко голосом своїм пророчим застерігав народ від засилля німецьких колонізаторів (Тич., III, 1957, 250); — Просто не віриться, що десь люди ще їздять на людях. Один двоногий [рикша] везе на собі іншого. І не інваліда, а якого-небудь паршивого колонізатора… (Гончар, Тронка, 1963, 332).

2. Той, хто заселяє вільні території; колоніст.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 230.