Слово "колінчити" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КОЛІ́НЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., діал. Бити. Вже він мене колінчив, колінчив після сього, а хата все таки при дітях зосталася (Барв., Опов.., 1902, 302); — Я вже його одного разу за це [знущання над птахами] колінчив, колінчив, а він, бач, знову (Юхвід, Оля, 1959, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 225.