КОМАНДИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Те саме, що відряджа́ти 1. Батько почав наполягати, щоб Данило пішов учитися, і його командирували на робфак (Кучер, Трудна любов, 1960, 229).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 240.