Слово "комізм" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КОМІ́ЗМ, у, ч.

1. Смішне, комічне в чому-небудь (у подіях, учинках людини тощо). — Старі комедії цікаві не тільки тому, що вони талановиті, несуть у змісті багато комізму, а ще й тому, що цілий ряд старовинних прийомів зараз здаються нам смішними (Довж., III, 1960, 183); Пародійні твори.. завжди пройняті щирою веселістю. Комізм цих творів найчастіше випливав із суперечності між формою і змістом (Іст. укр. літ., І, 1954, 107).

2. Засіб, прийом зображення чого-небудь у смішному, комічному вигляді. Комізм або гумор п. Гоголя має свій, особливий характер (Бєлін., Вибр. статті, перекл. Кундзича, 1948, 130).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 245.