Слово "комісар" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КОМІСА́Р, а, ч.

1. Посадова особа, наділена урядом особливими повноваженнями. Комісар закордонних справ стояв на березі й дивився в синю морську далечінь (Ю. Янов., II, 1958, 108); — Тепер той коваль працює комісаром всього фронту на Далекому Сході, — говорив під кінець політрук (Цюпа, Три явори, 1958, 12).

Батальйо́нний (дивізі́йний, полкови́й і т. ін.) коміса́р — персональне звання військово-політичних працівників Радянської Армії в 1935-1942 рр.; той, хто мав це звання. Батальйонний комісар стояв на воротах (Пера., Дикий мед, 1963, 299); До кімнати ввійшов обвітрений боями корпусний комісар Живих (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 327);

Військо́вий коміса́р: а) уповноважений партії та уряду в 1918-1942 рр., який разом із командиром відповідав за боєздатність і політичний стан військової частини. Партія посилала в армію тисячі організаторів і агітаторів в особі військових комісарів, які відіграли вирішальну роль у справі зміцнення армії (Біогр. Леніна, 1955, 205); б) той, хто очолює військовий комісаріат і займається обліком військовозобов’язаних, призовом до армії тощо; Наро́дний коміса́р — член уряду, який очолював один із народних комісаріатів, що існували з 1917 по 1946 р. Він був призначений.. народним комісаром суднобудівної промисловості СРСР (Іст. УРСР, II, 1957, 493).

2. За кордоном і в Росії XVIII — початку XX ст. — урядовець, що виконував поліційні функції; пристав. Як.. почула [генералиха], що він кріпаків бунтує, то жалілася комісарові (Мирний, І, 1949, 214); У другій кімнаті біля стола сидів комісар поліції (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 44); Повітовий комісар щодня засилав телеграми (Кач., II, 1958, 354).

3. Під час Французької буржуазної революції кінця XVIII ст.— уповноважений Національного конвенту, якого направляли з дорученнями в департаменти або війська. У розпорядженні комітетів були комісари Конвенту, яких посилали в департаменти й на фронти (Нова іст., 1956, 73).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 246.