Слово "коновал" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КОНОВА́Л, а, ч.

1. заст. Той, хто, не маючи ветеринарної освіти, займався каструванням і лікуванням коней. А вже який.. був коновал: і скотину лічив, і свиней, і болячки на людях вигоював (Стор., І, 1957, 206); [2-й чоловік:] Він тобі і знахар, і ворожбит, і коновал, і все на світі!.. (Кроп., І, 1958, 480).

2. перен., зневажл. Поганий лікар; неук у медицині. — Оце вважаєте за грип? Ускладнення? Вам коновалом бути, а не лікарем! (Коп., Земля.., 1957, 101).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 261.